Я не очікувала від Артеміди Енді Вейра нічого. Зовсім нічого. У чому причина? Не читала його Марсіянина – спочатку побачила екранізацію з Деймоном, а після кіноадаптації всі карти розкрито. Ті, хто читали поділилися на два табори: одні – фанати, інші – зовсім не оцінили книжку. У мене є теорія, що так сталося через надлишок реальної науки в художньому тексті (навіть у фільмі відчувається щось подібне). Я не помилилася? Якщо ні, то Артеміду можна вважати роботою над помилками.
Суміш науки та гумору
Перший плюс книжки – те, як вона написана. Уся розповідь читається на одному диханні, цікаво та захопливо. І нема різниці, що конкретно зараз ви читаєте: веселий жарт, трагічний момент, науковий факт, неочікуваний поворот чи взагалі щось інше – тут усі складники схожі на ноти, що злилися разом у приємну мелодію.
Структурно розповідь не менш цікава – кожен розділ завершується листуванням із далекого минулого. Такий прийом за декілька сторінок ще більше занурить вас у атмосферу, краще розкриє головну героїню, але ж має бути щось ще, так? Впевнена, ви теж одразу здогадаєтеся, що це не просто так. Але в чому ж сенс? Зізнаюся, я сама до останнього думала про це.
Та найбільше мене вразило, що історія написала від ім’я головної героїні Джаз і хай якою бунтаркою вона б не була, ви повірите, що це писала жінка! У чому секрет Енді? Почитайте й дізнайтесь на 398 сторінці.
А що буде до 398 сторінки?
Вас чекає трилеро-детективно-пригодницька наукова фантастика приправлена добрячим гумором. Історія обертається навколо життя молодої відчини Джаз. Вона звичайнісінька людина, як оце ми з вами, але… вона живе в колонії Артеміда на Місяці. Джаз належить до найбіднішої верст населення колонії і мріє про інше життя та 416 922 таги. Вона хоче стати ВК-спеціалістом. Ні, не smm менеджером чи таргетологом, а тим, кому дозволено виходити у відкритий космос, проводити екскурсії туристам (гроші) та доставляти товари в колонію (ще більше грошей). Мрія про зміну професії розбивається й дівчина повертається до своєї труни (домівки-ніші для сну) та роботи носія.
Джаз не збирається так швидко здаватися – про інше життя на найближчі півроку можна забути, а от спробувати назбирати 416 922 таги треба зараз. Нащо їй ці гроші? Енді Вейр не поспішає розповідати всі про її плани, тож спробуйте вгадати самі. Але як вона їх збиратиме він розкаже – як завжди, контрабандою! А що? Джаз працює носієм (щось типу кур’єра), іноді людям треба принести/забрати то те, то інше. Не завжди законно. Можливо, анонімно. За такі речі платять дурні гроші, тож надія є, хай і зовсім примарна.
У той день Джаз доставляє контрабандні сигари для свого постійного клієнта, одного з найбагатших людей Артеміди. Він робить їй пропозицію. Цього разу справа дещо складніша, а точніше – нереальна! Це просто неможливо зробити, але ціна. Мммммм. Чи погодиться дівчина? Що станеться далі? Я не розповім, щоби не псувати емоції від книжки.
Раптом ви подумали, що все ясно і знову буде якесь типове кліше. Ох-хо-хо-хо, ні, ви помиляєтеся. Енді Вейр потурбувався про це – кожен розділ закінчується так, що ви будете швидше починати читати наступний. Так, навіть, якщо на годиннику друга ночі 😉
Час читання: 4 дні
Оцінка: 10 з 10
